- задзвеніти
- [задзвеин’і/тие]
-н'у/, -ни/ш, -ниемо/, -ниете/; нак. -ни/, -н'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
задзвеніти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
задзвеніти — ню/, ни/ш, док. 1) без додатка і чим. Почати дзвеніти, утворюючи звуки, схожі на дзенькіт. 2) перен. Дзвінко зазвучати, залунати (про звуки). || Дзвінко заспівати (про птахів), задзижчати (про комах). || Задзюрчати (про воду). || Заговорити… … Український тлумачний словник
брякнути — I ну, неш, док. 1) неперех. Задзвеніти з брязком; брязнути. 2) перех., розм. 3) перех., розм. Сказати щось не до речі, не до ладу; бовкнути. II не, недок. Набрякати, вбираючи в себе вологу; бубнявіти. || Брезкнути (про тіло, обличчя) … Український тлумачний словник
забриніти — ни/ть, док. 1) Почати бриніти; зазвучати, задзвеніти. || Почати лунати, стати чутним (про звук, голос, пісню і т. ін.). || чим. Почати викликати звуки. || Задзижчати (про комах). || Задзюрчати (про воду). 2) перен., у чому, на чому. Почати… … Український тлумачний словник
дзоркнути — («ланцюг дзоркнув») задзвеніти, забряжчати [III] … Толковый украинский словарь